неділимий
НЕДІЛИ́МИЙ, а, е.
Який не ділиться; єдиний, цілий.
У кімнаті повно диму, Чадом, нафтою смердить, І єдину неділиму [Україну] Хтось будує аж сопить (О. Олесь).
Словник української мови (СУМ-20)НЕДІЛИ́МИЙ, а, е.
Який не ділиться; єдиний, цілий.
У кімнаті повно диму, Чадом, нафтою смердить, І єдину неділиму [Україну] Хтось будує аж сопить (О. Олесь).
Словник української мови (СУМ-20)