Словник синонімів української мови

неділимий

ЄДИ́НИЙ (який становить собою внутрішню єдність, сприймається як щось нерозривно зв'язане), ОДИ́Н, ЦІ́ЛІСНИЙ, ЦІ́ЛЬНИЙ, НЕПОДІ́ЛЬНИЙ, МОНОЛІ́ТНИЙ, НЕРОЗДІ́ЛЬНИЙ, НЕДІЛИ́МИЙ, ЦІ́ЛИЙ рідко, ОДНОСТА́ЙНИЙ рідко. Щасливий гомін та дружній сміх сплітався в єдину симфонію звуків і кольорів (О. Гончар); І Максименки, і Крупіни переїхали в Романівку .. з Чорнобильського району. Живуть вони одним домом (з газети); Суспільне буття, цілісним виявом якого є існуючий спосіб виробництва, складається і змінюється не за доброю згодою людей, а незалежно від їх суб'єктивного бажання (з журналу); В інтер'єрі гуцульських хат важлива роль належить конструкціям: поперечним і поздовжнім сволокам, стелі й підлозі, стінам з вікнами і дверима, які утворюють зі зрубом цільну пластичну композицію (Українська хата); Ботев-революціонер і Ботев-поет неподільні (М. Рильський); Дисципліна основа колективу, саме вона згуртовує, цементує його, робить монолітним (з газети); Сам прогрес науки і техніки посилює в свідомості сучасної людини відчуття вселюдської спорідненості і нероздільності долі народів (з посібника); Єдину й неділиму Росію, мов шашелі, роз'їли дрібні правителі (М. Стельмах); З різних об'явів їх любові до героїнь.. можна було скласти одну велику і цілу мою любов до тебе (Леся Українка).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. неділимий — неділи́мий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. неділимий — див. неподільний  Словник синонімів Вусика
  3. неділимий — -а, -е. Який не ділиться; єдиний, цілий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. неділимий — Неподільний  Словник чужослів Павло Штепа
  5. неділимий — НЕДІЛИ́МИЙ, а, е. Який не ділиться; єдиний, цілий. У кімнаті повно диму, Чадом, нафтою смердить, І єдину неділиму [Україну] Хтось будує аж сопить (О. Олесь).  Словник української мови у 20 томах
  6. неділимий — НЕДІЛИ́МИЙ, а, е. Який не ділиться; єдиний, цілий. Єдину й неділиму Росію, мов шашлі, роз’їли дрібні правителі (Стельмах, Хліб.., 1959, 580).  Словник української мови в 11 томах