неділимий
НЕДІЛИ́МИЙ, а, е. Який не ділиться; єдиний, цілий.
Єдину й неділиму Росію, мов шашлі, роз’їли дрібні правителі (Стельмах, Хліб.., 1959, 580).
Словник української мови (СУМ-11)НЕДІЛИ́МИЙ, а, е. Який не ділиться; єдиний, цілий.
Єдину й неділиму Росію, мов шашлі, роз’їли дрібні правителі (Стельмах, Хліб.., 1959, 580).
Словник української мови (СУМ-11)