неділимий
ЄДИ́НИЙ (який становить собою внутрішню єдність, сприймається як щось нерозривно зв'язане), ОДИ́Н, ЦІ́ЛІСНИЙ, ЦІ́ЛЬНИЙ, НЕПОДІ́ЛЬНИЙ, МОНОЛІ́ТНИЙ, НЕРОЗДІ́ЛЬНИЙ, НЕДІЛИ́МИЙ, ЦІ́ЛИЙ рідко, ОДНОСТА́ЙНИЙ рідко. Щасливий гомін та дружній сміх сплітався в єдину симфонію звуків і кольорів (О. Гончар); І Максименки, і Крупіни переїхали в Романівку .. з Чорнобильського району. Живуть вони одним домом (з газети); Суспільне буття, цілісним виявом якого є існуючий спосіб виробництва, складається і змінюється не за доброю згодою людей, а незалежно від їх суб'єктивного бажання (з журналу); В інтер'єрі гуцульських хат важлива роль належить конструкціям: поперечним і поздовжнім сволокам, стелі й підлозі, стінам з вікнами і дверима, які утворюють зі зрубом цільну пластичну композицію (Українська хата); Ботев-революціонер і Ботев-поет неподільні (М. Рильський); Дисципліна основа колективу, саме вона згуртовує, цементує його, робить монолітним (з газети); Сам прогрес науки і техніки посилює в свідомості сучасної людини відчуття вселюдської спорідненості і нероздільності долі народів (з посібника); Єдину й неділиму Росію, мов шашелі, роз'їли дрібні правителі (М. Стельмах); З різних об'явів їх любові до героїнь.. можна було скласти одну велику і цілу мою любов до тебе (Леся Українка).
Значення в інших словниках
- неділимий — неділи́мий прикметник Орфографічний словник української мови
- неділимий — див. неподільний Словник синонімів Вусика
- неділимий — -а, -е. Який не ділиться; єдиний, цілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неділимий — Неподільний Словник чужослів Павло Штепа
- неділимий — НЕДІЛИ́МИЙ, а, е. Який не ділиться; єдиний, цілий. У кімнаті повно диму, Чадом, нафтою смердить, І єдину неділиму [Україну] Хтось будує аж сопить (О. Олесь). Словник української мови у 20 томах
- неділимий — НЕДІЛИ́МИЙ, а, е. Який не ділиться; єдиний, цілий. Єдину й неділиму Росію, мов шашлі, роз’їли дрібні правителі (Стельмах, Хліб.., 1959, 580). Словник української мови в 11 томах