неділимий

див. неподільний

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неділимий — неділи́мий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неділимий — -а, -е. Який не ділиться; єдиний, цілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неділимий — Неподільний Словник чужослів Павло Штепа
  4. неділимий — НЕДІЛИ́МИЙ, а, е. Який не ділиться; єдиний, цілий. У кімнаті повно диму, Чадом, нафтою смердить, І єдину неділиму [Україну] Хтось будує аж сопить (О. Олесь). Словник української мови у 20 томах
  5. неділимий — ЄДИ́НИЙ (який становить собою внутрішню єдність, сприймається як щось нерозривно зв'язане), ОДИ́Н, ЦІ́ЛІСНИЙ, ЦІ́ЛЬНИЙ, НЕПОДІ́ЛЬНИЙ, МОНОЛІ́ТНИЙ, НЕРОЗДІ́ЛЬНИЙ, НЕДІЛИ́МИЙ, ЦІ́ЛИЙ рідко, ОДНОСТА́ЙНИЙ рідко. Словник синонімів української мови
  6. неділимий — НЕДІЛИ́МИЙ, а, е. Який не ділиться; єдиний, цілий. Єдину й неділиму Росію, мов шашлі, роз’їли дрібні правителі (Стельмах, Хліб.., 1959, 580). Словник української мови в 11 томах