незабудований
НЕЗАБУДО́ВАНИЙ, а, е.
Не зайнятий будівлями (про місце, ділянку і т. ін.).
На фоні незабудаваного простору мізерна фігура Бжезіцького в порівнянні з кремезними постатями селян видалася ще більш миршавою (Ірина Вільде);
Незабудована територія.
Словник української мови (СУМ-20)