незабудований
НЕЗАБУДО́ВАНИЙ, а, е. Не зайнятий будівлями (про місце, ділянку і т. ін.).
На фоні незабудаваного простору мізерна фігура Бжезіцького в порівнянні з кремезними постатями селян видалася ще більш миршавою (Вільде, Сестри.., 1958, 259);
Незабудована територія.
Словник української мови (СУМ-11)