незадовго
НЕЗАДО́ВГО, присл.
1. перед чим, до чого. За короткий відрізок часу перед чим-небудь.
Незадовго перед тим, як було поранено Тимка, на командному пункті дивізії був поранений ще один воїн (Григорій Тютюнник);
Незадовго до початку останньої чверті Євгенію Григорівну виписали з лікарні (О. Донченко).
2. діал. Скоро.
Поклоніться їй від мене і кажіть, що незадовго верну (І. Франко);
Дуже він боязкий був, а проте виїхав, і жінка аж зраділа було. Та незадовго відчиняються ворота, і у двір знову заїжджає її чоловік (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)