незадоволений

НЕЗАДОВО́ЛЕНИЙ, а, е.

Який відчуває незадоволення ким-, чим-небудь.

– Вже пізній час, – промовила Ватя, незадоволена прогулянням на човні (І. Нечуй-Левицький);

[Люба:] Можливо, я помиляюсь, але мені здалось, ніби ти незадоволений, що зустрів тут Ваню (І. Микитенко);

Особливо похмурий та незадоволений ходив Григір у жнива (Григорій Тютюнник);

// Який виражає незадоволення.

– Ти знаєш, Борисе, – чувся молодий незадоволений бас, – нічого не можу зробити... (О. Гончар);

– Що це ти, Жайсак, наче ховаєшся? – з незадоволеною усмішкою, але все ж грайливо спитала Шаукен, вітаючись (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. незадоволений — незадово́лений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. незадоволений — НЕВДОВОЛЕНИЙ; г. незадоволенний.  Словник синонімів Караванського
3. незадоволений — -а, -е. Який відчуває незадоволення ким-, чим-небудь. || Який виражає незадоволення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. незадоволений — НЕЗАДОВО́ЛЕНИЙ (який виражає незадоволення), НЕВДОВО́ЛЕНИЙ, МАРКІ́ТНИЙ зах.; КИ́СЛИЙ (про вираз обличчя, настрій, голос і т. ін. — незадоволений і похмурий, сумний); ДОСА́ДЛИВИЙ (про тон, жест і т. ін.  Словник синонімів української мови
5. незадоволений — Незадово́лений, -на, -не з чого і чим  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. незадоволений — НЕЗАДОВО́ЛЕНИЙ, а, е. Який відчуває незадоволення ким-, чим-небудь. — Вже пізній час, — промовила Ватя, незадоволена прогулянням на човні (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах