незадоволений

НЕЗАДОВО́ЛЕНИЙ, а, е. Який відчуває незадоволення ким-, чим-небудь.

— Вже пізній час, — промовила Ватя, незадоволена прогулянням на човні (Н.-Лев., IV, 1956, 121);

[Люба:] Можливо, я помиляюсь, але мені здалось … ніби ти незадоволений, що зустрів тут Ваню (Мик., І, 1957, 476);

Особливо похмурий та незадоволений ходив Григір у жнива (Тют., Вир, 1964, 34);

// Який виражає незадоволення.

— Ти знаєш, Борисе, — чувся молодий незадоволений бас, — нічого не можу зробити … (Гончар, IV, 1960, 61);

— Що це ти, Жайсак, наче ховаєшся? — з незадоволеною усмішкою, але все ж грайливо спитала Шаукен, вітаючись (Тулуб, В степу.., 1964, 148).

Значення в інших словниках

1. незадоволений — незадово́лений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. незадоволений — НЕВДОВОЛЕНИЙ; г. незадоволенний.  Словник синонімів Караванського
3. незадоволений — -а, -е. Який відчуває незадоволення ким-, чим-небудь. || Який виражає незадоволення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. незадоволений — НЕЗАДОВО́ЛЕНИЙ, а, е. Який відчуває незадоволення ким-, чим-небудь. – Вже пізній час, – промовила Ватя, незадоволена прогулянням на човні (І. Нечуй-Левицький); [Люба:] Можливо, я помиляюсь, але мені здалось, ніби ти незадоволений, що зустрів тут Ваню (І.  Словник української мови у 20 томах
5. незадоволений — НЕЗАДОВО́ЛЕНИЙ (який виражає незадоволення), НЕВДОВО́ЛЕНИЙ, МАРКІ́ТНИЙ зах.; КИ́СЛИЙ (про вираз обличчя, настрій, голос і т. ін. — незадоволений і похмурий, сумний); ДОСА́ДЛИВИЙ (про тон, жест і т. ін.  Словник синонімів української мови
6. незадоволений — Незадово́лений, -на, -не з чого і чим  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)