незадоволений

НЕЗАДОВО́ЛЕНИЙ (який виражає незадоволення), НЕВДОВО́ЛЕНИЙ, МАРКІ́ТНИЙ зах.; КИ́СЛИЙ (про вираз обличчя, настрій, голос і т. ін. — незадоволений і похмурий, сумний); ДОСА́ДЛИВИЙ (про тон, жест і т. ін. — який виражає досаду); РОЗДРАТО́ВАНИЙ, РОЗДРА́ЖНЕНИЙ заст. (який виражає роздратування). Згадуючи за порожню свою кишеню, Семен кривився в незадоволену гримасу (Л. Смілянський); Ніби з-під землі, ледве чулося вйокання погонича та невдоволене форкання коней (О. Досвітній); Христолобенко таки затягнув мене на танці, щоб я розвіявся, бо, мовляв, у мене дуже кислий вигляд (Є. Гуцало); Обличчя Кульчицького стало злим і роздратованим (В. Козаченко); Замовкла (Маруся), бо примітила роздражнений тон в розмові матері (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. незадоволений — незадово́лений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. незадоволений — НЕВДОВОЛЕНИЙ; г. незадоволенний.  Словник синонімів Караванського
3. незадоволений — -а, -е. Який відчуває незадоволення ким-, чим-небудь. || Який виражає незадоволення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. незадоволений — НЕЗАДОВО́ЛЕНИЙ, а, е. Який відчуває незадоволення ким-, чим-небудь. – Вже пізній час, – промовила Ватя, незадоволена прогулянням на човні (І. Нечуй-Левицький); [Люба:] Можливо, я помиляюсь, але мені здалось, ніби ти незадоволений, що зустрів тут Ваню (І.  Словник української мови у 20 томах
5. незадоволений — Незадово́лений, -на, -не з чого і чим  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. незадоволений — НЕЗАДОВО́ЛЕНИЙ, а, е. Який відчуває незадоволення ким-, чим-небудь. — Вже пізній час, — промовила Ватя, незадоволена прогулянням на човні (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах