незадовго
НЕЗАДО́ВГО, присл.
1. перед чим, до чого. За короткий відрізок часу перед чим-небудь.
Незадовго перед тим, як було поранено Тимка, на командному пункті дивізії був поранений ще один воїн (Тют., Вир, 1964, 501);
Незадовго до початку останньої чверті Євгенію Григорівну виписали з лікарні (Донч., V, 1957, 489).
2. діал. Скоро.
Поклоніться їй від мене і кажіть, що незадовго верну (Фр., І, 1955, 366);
Дуже він боязкий був, а проте виїхав, і жінка аж зраділа було. Та незадовго відчиняються ворота, і у двір знову заїжджає її чоловік (Україна.., І, 1960, 246).
Словник української мови (СУМ-11)