незадоволення
НЕЗАДОВО́ЛЕННЯ, я, с.
Почуття і стан невдоволення ким-, чим-небудь.
Сусанна надулась. Завжди отак. Про неї не дбають. Однак її незадоволення скоро погасло в турботах про Дорку (М. Коцюбинський);
Улас із почуттям подиву, навіть незадоволення, що йому перебили поїздку додому, пішов до головного корпусу (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)