незаможницький
НЕЗАМО́ЖНИЦЬКИЙ, а, е.
Прикм. до незамо́жник.
Рух за створення незаможницьких загонів перевершив усі сподівання: тисячами пішли (О. Гончар);
// Належний незаможникові, незаможникам.
– А млин паровий наш же, незаможницький, компанією в оренду собі взяв [Матюха] (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)