незаможництво
НЕЗАМО́ЖНИЦТВО, а, с., збірн.
Незаможні селяни, бідняки.
Приїжджі з повіту організатори пояснили, що полк буде гостро класовий, створюється він самим незаможництвом повіту з найвідданіших революції людей (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)