незаможник
НЕЗАМО́ЖНИК, а, ч.
Незаможний селянин, бідняк у період до колективізації села.
Місцеві незаможники всіляко сприяли загонові, допомагаючи виявити, де перебуває банда (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)НЕЗАМО́ЖНИК, а, ч.
Незаможний селянин, бідняк у період до колективізації села.
Місцеві незаможники всіляко сприяли загонові, допомагаючи виявити, де перебуває банда (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)