Значення в інших словниках
-
незаможник —
незамо́жник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
незаможник —
А. Бідний селянин. Незаможникам лісу виділили в Шишковому урочищі (А.Шиян).
Літературне слововживання
-
незаможник —
див. бідний
Словник синонімів Вусика
-
незаможник —
-а, ч. Незаможний селянин, бідняк у період до колективізації села.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
незаможник —
НЕЗАМО́ЖНИК, а, ч. Незаможний селянин, бідняк у період до колективізації села. Місцеві незаможники всіляко сприяли загонові, допомагаючи виявити, де перебуває банда (І. Цюпа).
Словник української мови у 20 томах
-
незаможник —
Незамо́жник, -ка; -ники, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
незаможник —
НЕЗАМО́ЖНИК, а, ч. Незаможний селянин, бідняк у період до колективізації села. Місцеві незаможники всіляко сприяли загонові, допомагаючи виявити, де перебуває банда (Цюпа, Три явори, 1958, 17).
Словник української мови в 11 томах