незаможник

А. Бідний селянин. Незаможникам лісу виділили в Шишковому урочищі (А.Шиян).

Значення в інших словниках

1. незаможник — незамо́жник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. незаможник — див. БІДАК.  Словник синонімів Караванського
3. незаможник — див. бідний  Словник синонімів Вусика
4. незаможник — -а, ч. Незаможний селянин, бідняк у період до колективізації села.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. незаможник — НЕЗАМО́ЖНИК, а, ч. Незаможний селянин, бідняк у період до колективізації села. Місцеві незаможники всіляко сприяли загонові, допомагаючи виявити, де перебуває банда (І. Цюпа).  Словник української мови у 20 томах
6. незаможник — Незамо́жник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. незаможник — НЕЗАМО́ЖНИК, а, ч. Незаможний селянин, бідняк у період до колективізації села. Місцеві незаможники всіляко сприяли загонові, допомагаючи виявити, де перебуває банда (Цюпа, Три явори, 1958, 17).  Словник української мови в 11 томах