незаможництво
НЕЗАМО́ЖНИЦТВО, а, с., збірн. Незаможні селяни, бідняки.
Приїжджі з повіту організатори пояснили, що полк буде гостро класовий, створюється він самим незаможництвом повіту з найвідданіших революції людей (Гончар, II, 1959, 227).
Словник української мови (СУМ-11)