Словник української мови у 20 томах

незамінний

НЕЗАМІ́ННИЙ, а, е.

1. Дуже потрібний, без якого не обійтися.

– А щодо роботи, то ми маємо якраз таку, що .. будеш ти на ній незамінним чоловіком (О. Гуреїв);

// у чому і без дод. Який має велике значення; дуже важливий.

Сучасна обчислювальна техніка стає незамінною в багатьох галузях народного господарства (з наук.-попул. літ.);

Яра пшениця є незамінною страховою культурою на випадок пересіву загиблої озимини (з наук. літ.).

2. Якого не можна замінити, відновити, поповнити і т. ін., рівноцінного якому не можна знайти.

Діди, .. ніби зговорившись, доказували не раз на .. зборах, що незамінних комірників нема і треба їх міняти кожен рік (Григорій Тютюнник).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. незамінний — незамі́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. незамінний — -а, -е. 1》 Дуже потрібний, підходящий. || у чому і без додатка. Який має велике значення; дуже важливий. Незамінні амінокислоти — необхідні для нормальної життєдіяльності організму людини і тварин амінокислоти, які не синтезуються в ньому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незамінний — НЕЗАМІ́ННИЙ, а, е. 1. Дуже потрібний, підходящий. — А щодо роботи, то ми маємо якраз таку, що .. будеш ти на ній незамінним чоловіком (Гур., Новели, 1951, 115); // у чому і без додатка. Який має велике значення; дуже важливий.  Словник української мови в 11 томах