незаміжня
НЕЗАМІ́ЖНЯ, НЕЗАМУ́ЖНЯ, тільки ж.
Яка не виходила заміж, не перебуває в шлюбі.
Дівчина була ще зовсім молоденька, мабуть, сама незаміжня (В. Собко);
Поруч з молодим сідають світилки – незаміжні сестри молодого (з наук. літ.);
При ньому [Мендлеві] лишилася жінка й незамужня дочка Рифка (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)