незаміжня — Словник синонімів Полюги

Значення в інших словниках

незаміжня — незамі́жня іменник жіночого роду, істота незамі́жня́ прикметник Орфографічний словник української мови
незаміжня — -іжньої, незамужня, -ньої, тільки ж. Яка не виходила заміж, не перебуває в шлюбі. Великий тлумачний словник сучасної мови
незаміжня — НЕЗАМІ́ЖНЯ, НЕЗАМУ́ЖНЯ, тільки ж. Яка не виходила заміж, не перебуває в шлюбі. Дівчина була ще зовсім молоденька, мабуть, сама незаміжня (В. Собко); Поруч з молодим сідають світилки – незаміжні сестри молодого (з наук. літ.); При ньому [Мендлеві] лишилася жінка й незамужня дочка Рифка (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
незаміжня — НЕОДРУ́ЖЕНА (про жінку — яка не перебуває в шлюбі), НЕЗАМІ́ЖНЯ. Була колись у родині Річинських така собі стара незаміжня "цьоця Мінця", яка їздила від сім'ї до сім'ї, няньчила дітей (Ірина Вільде). Словник синонімів української мови
незаміжня — Незамі́жня, -ньої, -ній Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
незаміжня — НЕЗАМІ́ЖНЯ, НЕЗАМУ́ЖНЯ, тільки ж. Яка не виходила заміж, не перебуває в шлюбі. Дівчина була ще зовсім молоденька, мабуть, сама незаміжня (Собко, Біле полум’я, 1952, 90); Поруч з молодим сідають світилки — незаміжні сестри молодого (Нар. тв. та етн. Словник української мови в 11 томах