незалежний — Словник синонімів Полюги

Значення в інших словниках

незалежний — незале́жний прикметник Орфографічний словник української мови
незалежний — Самостійний, суверенний, НЕПІДЛЕГЛИЙ, непідвладний; (пан) сам собі; (жанр) автономний; пр. НЕЗАЛЕЖНО, само собою, на власну руку <�руч> і п. ф. від незалежний. Словник синонімів Караванського
незалежний — див. автокефальний; вільний; непокірний Словник синонімів Вусика
незалежний — -а, -е. 1》 від кого – чого і без додатка. Який не залежить від кого-, чого-небудь, не підкоряється комусь, чомусь. || Самостійний, рішучий у поведінці, діях і т. ін. (про вдачу, характер людини). Великий тлумачний словник сучасної мови
незалежний — НЕЗАЛЕ́ЖНИЙ, а, е. 1. від кого – чого і без дод. Який не залежить від кого-, чого-небудь, не підкоряється комусь, чомусь. Після Володимира Мономаха князі перестали коритися київському князю і стали зовсім незалежними (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
незалежний — ВІ́ЛЬНИЙ (який не знає неволі, рабства; не гноблений, не поневолений; не підпорядкований), ВО́ЛЬНИЙ уроч., заст., СВОБІ́ДНИЙ заст.; РОЗКРІПА́ЧЕНИЙ іст., ВІЛЬНОВІДПУ́ЩЕНИЙ іст. (звільнений від кріпацтва, рабства); РОЗКО́ВАНИЙ, РОЗКУ́ТИЙ поет. Словник синонімів української мови
незалежний — НЕЗАЛЕ́ЖНИЙ, а, е. 1. від кого — чого і без додатка. Який не залежить від кого-, чого-небудь, не підкоряється комусь, чомусь. Після Володимира Мономаха князі перестали коритися київському князю і стали зовсім незалежними (Іст. Словник української мови в 11 томах