незалежний

ВІ́ЛЬНИЙ (який не знає неволі, рабства; не гноблений, не поневолений; не підпорядкований), ВО́ЛЬНИЙ уроч., заст., СВОБІ́ДНИЙ заст.; РОЗКРІПА́ЧЕНИЙ іст., ВІЛЬНОВІДПУ́ЩЕНИЙ іст. (звільнений від кріпацтва, рабства); РОЗКО́ВАНИЙ, РОЗКУ́ТИЙ поет. (звільнений від пут, неволі, рабства). — Були ми панські — тепер вільні.., — говорив Семен (М. Коцюбинський); Велике щастя буть вольним чоловіком, робиш, що хочеш, ніхто тебе не спинить (Т. Шевченко); Мов свобідний орел, моя думка в просторах шугала (М. Вороний); Розкріпачений народ, спробувавши волі, розгорнув свої крила (М. Чабанівський); Правдиво.. показує (І. Франко), що християнство найінтенсивніше поширювалося в середовищі рабів і вільновідпущених бідарів (з журналу); Розковані люди (Я. Шпорта); Шевченко .. жадав побачити трудовий народ розкутим від панських кайданів (О. Десняк). — Пор. 1. незале́жний.

НЕЗАЛЕ́ЖНИЙ (про людину, народ, державу і т. ін. — який не залежить від кого-, чого-небудь, не підкоряється комусь, чомусь), САМОСТІ́ЙНИЙ, ВІ́ЛЬНИЙ (ВО́ЛЬНИЙ заст., поет), СВОБІ́ДНИЙ заст., зах.; СУВЕРЕ́ННИЙ (про державу). Хіба не відомо, чим закінчувалися спроби створити незалежну державу в умовах ворожого агресивного оточення? (П. Тичина); Вишневецький вступав у свою дідизну як самостійний володар, як король Лубенщини (І. Нечуй-Левицький); Хлоп протестував, хлоп тікав на вільні землі, рятуючись, як міг, од панщини (М. Коцюбинський); І мене в сім'ї великій, В сім'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом (Т. Шевченко). — Пор. 1. ві́льний.

НЕЗАЛЕ́ЖНИЙ (який може або прагне діяти сам, без сторонньої допомоги чи керівництва; властивий такій людині), САМОСТІ́ЙНИЙ. Завжди дратував Вільсона загадковий Кутузов. Ввічливий, упертий і незалежний (П. Кочура); Це вольова, самовпевнена і надто самостійна дівчина (Ірина Вільде); Характер треба виховувати в собі незалежний, самостійний (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. незалежний — (який не підкоряється нікому) самостійний, вільний, суверенний.  Словник синонімів Полюги
2. незалежний — незале́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. незалежний — Самостійний, суверенний, НЕПІДЛЕГЛИЙ, непідвладний; (пан) сам собі; (жанр) автономний; пр. НЕЗАЛЕЖНО, само собою, на власну руку <�руч> і п. ф. від незалежний.  Словник синонімів Караванського
4. незалежний — див. автокефальний; вільний; непокірний  Словник синонімів Вусика
5. незалежний — -а, -е. 1》 від кого – чого і без додатка. Який не залежить від кого-, чого-небудь, не підкоряється комусь, чомусь. || Самостійний, рішучий у поведінці, діях і т. ін. (про вдачу, характер людини).  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. незалежний — НЕЗАЛЕ́ЖНИЙ, а, е. 1. від кого – чого і без дод. Який не залежить від кого-, чого-небудь, не підкоряється комусь, чомусь. Після Володимира Мономаха князі перестали коритися київському князю і стали зовсім незалежними (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
7. незалежний — НЕЗАЛЕ́ЖНИЙ, а, е. 1. від кого — чого і без додатка. Який не залежить від кого-, чого-небудь, не підкоряється комусь, чомусь. Після Володимира Мономаха князі перестали коритися київському князю і стали зовсім незалежними (Іст.  Словник української мови в 11 томах