Словник української мови у 20 томах

незалежний

НЕЗАЛЕ́ЖНИЙ, а, е.

1. від кого – чого і без дод. Який не залежить від кого-, чого-небудь, не підкоряється комусь, чомусь.

Після Володимира Мономаха князі перестали коритися київському князю і стали зовсім незалежними (з навч. літ.);

Давно відомо, що художник, як і кожна людина, не може бути незалежним від суспільства, в якому живе (з публіц. літ.);

Космічні польоти зроблять людину незалежною від таких явищ природи, як дощ, град, посуха, вітер (з наук.-попул. літ.);

// Самостійний, рішучий у поведінці, діях і т. ін. (про вдачу, характер людини).

Завжди дратував Вільсона загадковий Кутузов. Ввічливий, упертий і незалежний (П. Кочура);

// Який виражає або свідчить про самостійність у поведінці, вчинках і т. ін.

Жолкєвський ладен був зникнути, так ображали його незалежні манери цього хлопа (Іван Ле);

Смугле лице його незалежне, дихає завзяттям і нахабством (Григорій Тютюнник).

2. Самостійний у міжнародних відносинах та у внутрішніх справах; суверенний.

Десятки нових незалежних країн з'явилося за останнім часом на політичній мапі світу (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. незалежний — (який не підкоряється нікому) самостійний, вільний, суверенний.  Словник синонімів Полюги
  2. незалежний — незале́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. незалежний — Самостійний, суверенний, НЕПІДЛЕГЛИЙ, непідвладний; (пан) сам собі; (жанр) автономний; пр. НЕЗАЛЕЖНО, само собою, на власну руку <�руч> і п. ф. від незалежний.  Словник синонімів Караванського
  4. незалежний — див. автокефальний; вільний; непокірний  Словник синонімів Вусика
  5. незалежний — -а, -е. 1》 від кого – чого і без додатка. Який не залежить від кого-, чого-небудь, не підкоряється комусь, чомусь. || Самостійний, рішучий у поведінці, діях і т. ін. (про вдачу, характер людини).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. незалежний — ВІ́ЛЬНИЙ (який не знає неволі, рабства; не гноблений, не поневолений; не підпорядкований), ВО́ЛЬНИЙ уроч., заст., СВОБІ́ДНИЙ заст.; РОЗКРІПА́ЧЕНИЙ іст., ВІЛЬНОВІДПУ́ЩЕНИЙ іст. (звільнений від кріпацтва, рабства); РОЗКО́ВАНИЙ, РОЗКУ́ТИЙ поет.  Словник синонімів української мови
  7. незалежний — НЕЗАЛЕ́ЖНИЙ, а, е. 1. від кого — чого і без додатка. Який не залежить від кого-, чого-небудь, не підкоряється комусь, чомусь. Після Володимира Мономаха князі перестали коритися київському князю і стали зовсім незалежними (Іст.  Словник української мови в 11 томах