незалежний

незале́жний

-а, -е.

1》 від кого – чого і без додатка. Який не залежить від кого-, чого-небудь, не підкоряється комусь, чомусь.

|| Самостійний, рішучий у поведінці, діях і т. ін. (про вдачу, характер людини).

|| Який виражає або свідчить про самостійність у поведінці, вчинках і т. ін.

Незалежна експертиза — експертиза, яка не залежить від органів, установ, посадових осіб і громадян, що зацікавлені в результатах.

2》 Самостійний у міжнародних відносинах та у внутрішніх справах; суверенний.

Значення в інших словниках

1. незалежний — (який не підкоряється нікому) самостійний, вільний, суверенний.  Словник синонімів Полюги
2. незалежний — незале́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. незалежний — Самостійний, суверенний, НЕПІДЛЕГЛИЙ, непідвладний; (пан) сам собі; (жанр) автономний; пр. НЕЗАЛЕЖНО, само собою, на власну руку <�руч> і п. ф. від незалежний.  Словник синонімів Караванського
4. незалежний — див. автокефальний; вільний; непокірний  Словник синонімів Вусика
5. незалежний — НЕЗАЛЕ́ЖНИЙ, а, е. 1. від кого – чого і без дод. Який не залежить від кого-, чого-небудь, не підкоряється комусь, чомусь. Після Володимира Мономаха князі перестали коритися київському князю і стали зовсім незалежними (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
6. незалежний — ВІ́ЛЬНИЙ (який не знає неволі, рабства; не гноблений, не поневолений; не підпорядкований), ВО́ЛЬНИЙ уроч., заст., СВОБІ́ДНИЙ заст.; РОЗКРІПА́ЧЕНИЙ іст., ВІЛЬНОВІДПУ́ЩЕНИЙ іст. (звільнений від кріпацтва, рабства); РОЗКО́ВАНИЙ, РОЗКУ́ТИЙ поет.  Словник синонімів української мови
7. незалежний — НЕЗАЛЕ́ЖНИЙ, а, е. 1. від кого — чого і без додатка. Який не залежить від кого-, чого-небудь, не підкоряється комусь, чомусь. Після Володимира Мономаха князі перестали коритися київському князю і стали зовсім незалежними (Іст.  Словник української мови в 11 томах