незалежник
НЕЗАЛЕ́ЖНИК, а, ч.
Той, хто обстоює незалежність своєї країни.
Парламент нового скликання одразу поділився на численних і вельми впливових “партократів” та нечисленних, але завзятих і задерикуватих “незалежників”. Саме оці незалежники, на відміну від зазвичай пасивних партократів, і поставили собі за мету унезалежнення України (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)