незалежник
НЕЗАЛЕ́ЖНИК, а, ч., політ. Член української дрібнобуржуазної партії, що діяла в 1918-1920 рр.
Навесні 1919 р. дрібнобуржуазна націоналістична партія незалежників, партії українських есерів і меншовиків стали організаторами куркульського бандитизму (Наука.., 10, 1969, 3).
Словник української мови (СУМ-11)