незбагненний — Словник синонімів Полюги

Значення в інших словниках

незбагненний — незбагне́нний прикметник який не можна збагнути Орфографічний словник української мови
незбагненний — Незрозумілий, г. НЕДОСЛІДИМИЙ, з. недовідомий; (дивовижний) несосвітенний; (- міру вияву) надзвичайний, СТРАШЕННИЙ, феноменальний. Словник синонімів Караванського
незбагненний — див. складний Словник синонімів Вусика
незбагненний — -а, -е. Якого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути; незрозумілий. || у знач. ім. незбагненне, -ного, с. Те, чого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути. || Сильний, великий і т. ін. щодо свого вияву, прояву; надзвичайний. Великий тлумачний словник сучасної мови
незбагненний — НЕЗБАГНЕ́ННИЙ, а, е. Якого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути; незрозумілий. Колись Семенові ці прості істини були незбагненною мудрістю (Л. Смілянський); – Дивні істоти, ці дівчата. Хто їх в силі зрозуміти?... Словник української мови у 20 томах
незбагненний — НЕЗРОЗУМІ́ЛИЙ (якого не можна зрозуміти, збагнути); МАЛОЗРОЗУМІ́ЛИЙ (який важко зрозуміти); НЕЯ́СНИ́Й, НЕПЕ́ВНИЙ, ТУМА́ННИЙ підсил., ТЕ́МНИЙ підсил. (про зміст, причини і т. ін. Словник синонімів української мови
незбагненний — Незбагне́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
незбагненний — НЕЗБАГНЕ́ННИЙ, а, е. Якого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути; незрозумілий. Колись Семенові ці прості істини були незбагненною мудрістю (Сміл., Зустрічі, 1936, 79); — Дивні істоти, ці дівчата. Хто їх в силі зрозуміти?... Словник української мови в 11 томах