незбагненний

незбагне́нний

-а, -е.

Якого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути; незрозумілий.

|| у знач. ім. незбагненне, -ного, с. Те, чого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути.

|| Сильний, великий і т. ін. щодо свого вияву, прояву; надзвичайний.

Значення в інших словниках

1. незбагненний — (вчинки якого не вдається передбачити) непередбачуваний.  Словник синонімів Полюги
2. незбагненний — незбагне́нний прикметник який не можна збагнути  Орфографічний словник української мови
3. незбагненний — Незрозумілий, г. НЕДОСЛІДИМИЙ, з. недовідомий; (дивовижний) несосвітенний; (- міру вияву) надзвичайний, СТРАШЕННИЙ, феноменальний.  Словник синонімів Караванського
4. незбагненний — див. складний  Словник синонімів Вусика
5. незбагненний — НЕЗБАГНЕ́ННИЙ, а, е. Якого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути; незрозумілий. Колись Семенові ці прості істини були незбагненною мудрістю (Л. Смілянський); – Дивні істоти, ці дівчата. Хто їх в силі зрозуміти?...  Словник української мови у 20 томах
6. незбагненний — НЕЗРОЗУМІ́ЛИЙ (якого не можна зрозуміти, збагнути); МАЛОЗРОЗУМІ́ЛИЙ (який важко зрозуміти); НЕЯ́СНИ́Й, НЕПЕ́ВНИЙ, ТУМА́ННИЙ підсил., ТЕ́МНИЙ підсил. (про зміст, причини і т. ін.  Словник синонімів української мови
7. незбагненний — Незбагне́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. незбагненний — НЕЗБАГНЕ́ННИЙ, а, е. Якого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути; незрозумілий. Колись Семенові ці прості істини були незбагненною мудрістю (Сміл., Зустрічі, 1936, 79); — Дивні істоти, ці дівчата. Хто їх в силі зрозуміти?...  Словник української мови в 11 томах