незбагненний

НЕЗБАГНЕ́ННИЙ, а, е. Якого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути; незрозумілий.

Колись Семенові ці прості істини були незбагненною мудрістю (Сміл., Зустрічі, 1936, 79);

— Дивні істоти, ці дівчата. Хто їх в силі зрозуміти? І вже зовсім незбагненними здаються вони людині, якій минає двадцятий рік… (Жур., Опов., 1956, 127);

З голови не виходив Василь. Якесь незбагненне передчуття спонукувало її сьогодні поспішати до нього (Баш, Надія, 1960, 6);

// у знач. ім. незбагне́нне, ного, с. Те, чого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути.

Незчувся [Бальзак], як скоїлось незбагненне (Рибак, Помилка.., 1956, 125);

// Сильний, великий і т. ін. щодо свого вияву, прояву; надзвичайний.

Був він чоловік лагідний, ввічливий, веселий, нікому не сказав жодного грубого слова, і тим дивнішою мала бути незбагненна впертість, з якою він ставився до тої чи іншої пропозиції (Загреб., Спека, 1961, 53).

Значення в інших словниках

1. незбагненний — (вчинки якого не вдається передбачити) непередбачуваний.  Словник синонімів Полюги
2. незбагненний — незбагне́нний прикметник який не можна збагнути  Орфографічний словник української мови
3. незбагненний — Незрозумілий, г. НЕДОСЛІДИМИЙ, з. недовідомий; (дивовижний) несосвітенний; (- міру вияву) надзвичайний, СТРАШЕННИЙ, феноменальний.  Словник синонімів Караванського
4. незбагненний — див. складний  Словник синонімів Вусика
5. незбагненний — -а, -е. Якого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути; незрозумілий. || у знач. ім. незбагненне, -ного, с. Те, чого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути. || Сильний, великий і т. ін. щодо свого вияву, прояву; надзвичайний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. незбагненний — НЕЗБАГНЕ́ННИЙ, а, е. Якого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути; незрозумілий. Колись Семенові ці прості істини були незбагненною мудрістю (Л. Смілянський); – Дивні істоти, ці дівчата. Хто їх в силі зрозуміти?...  Словник української мови у 20 томах
7. незбагненний — НЕЗРОЗУМІ́ЛИЙ (якого не можна зрозуміти, збагнути); МАЛОЗРОЗУМІ́ЛИЙ (який важко зрозуміти); НЕЯ́СНИ́Й, НЕПЕ́ВНИЙ, ТУМА́ННИЙ підсил., ТЕ́МНИЙ підсил. (про зміст, причини і т. ін.  Словник синонімів української мови
8. незбагненний — Незбагне́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)