незбагненно

НЕЗБАГНЕ́ННО. Присл. до незбагне́нний.

Незбагненна велика могутність людської мислі (Рад. Укр., 21.IV 1963, 1);

// у знач. присудк. сл.

— Це просто незбагненно, — не вгамовувався Браницький (Добр., Очак. розмир, 1965, 160).

Значення в інших словниках

1. незбагненно — незбагне́нно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. незбагненно — Присл. до незбагненний. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. незбагненно — НЕЗБАГНЕ́ННО. Присл. до незбагне́нний. Незбагненна велика могутність людської мислі (з газ.); // у знач. присудк. сл. – Це просто незбагненно, – не вгамовувався Браницький (С. Добровольський).  Словник української мови у 20 томах