незбагненно
НЕЗБАГНЕ́ННО.
Присл. до незбагне́нний.
Незбагненна велика могутність людської мислі (з газ.);
// у знач. присудк. сл.
– Це просто незбагненно, – не вгамовувався Браницький (С. Добровольський).
Словник української мови (СУМ-20)НЕЗБАГНЕ́ННО.
Присл. до незбагне́нний.
Незбагненна велика могутність людської мислі (з газ.);
// у знач. присудк. сл.
– Це просто незбагненно, – не вгамовувався Браницький (С. Добровольський).
Словник української мови (СУМ-20)