незамінний

НЕЗАМІ́ННИЙ, а, е.

1. Дуже потрібний, підходящий.

— А щодо роботи, то ми маємо якраз таку, що .. будеш ти на ній незамінним чоловіком (Гур., Новели, 1951, 115);

// у чому і без додатка. Який має велике значення; дуже важливий.

Сучасна обчислювальна техніка стає незамінною в багатьох галузях народного господарства (Наука.., 2, 1963, 2);

Яра пшениця є незамінною страховою культурою на випадок пересіву загиблої озимини (Хлібороб Укр., 2, 1966, 12).

2. Якого не можна замінити, відновити, поповнити і т. ін., рівноцінного якому не можна знайти.

Діди, ..ніби зговорившись, доказували не раз на колгоспних зборах, що незамінних комірників нема і треба їх міняти кожен рік (Тют., Вир, 1964, 403).

Значення в інших словниках

1. незамінний — незамі́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. незамінний — -а, -е. 1》 Дуже потрібний, підходящий. || у чому і без додатка. Який має велике значення; дуже важливий. Незамінні амінокислоти — необхідні для нормальної життєдіяльності організму людини і тварин амінокислоти, які не синтезуються в ньому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. незамінний — НЕЗАМІ́ННИЙ, а, е. 1. Дуже потрібний, без якого не обійтися. – А щодо роботи, то ми маємо якраз таку, що .. будеш ти на ній незамінним чоловіком (О. Гуреїв); // у чому і без дод. Який має велике значення; дуже важливий.  Словник української мови у 20 томах