нездоланний
НЕЗДОЛА́ННИЙ, а, е.
Якого не можна здолати, знищити, підкорити, перебороти і т. ін.; непереможний.
Корчмар без жодної потреби, приголомшений нездоланним горем, спинився біля залізної брами (Н. Рибак);
Дружби нашої святої єдність нездоланну не порушити нікому ні тепер, ні потім (І. Гончаренко).
Словник української мови (СУМ-20)