нездоланний

Непереборний, непереможний, непоборний, неподоланний, незборимий, незборний, нескоримий, (голод) непогамовний, (герой) незвитяжний, (- силу) незламний, могутній.

Значення в інших словниках

1. нездоланний — (якого не можна перемогти) незламний, незломний, непереможний, неподоланний (у взаємній боротьбі), непоборний, незборимий, (перешкода) непереборний.  Словник синонімів Полюги
2. нездоланний — нездола́нний прикметник непереможний  Орфографічний словник української мови
3. нездоланний — Якого не можна здолати, знищити, підкорити, перебороти тощо. Смерті в очі я загляну, Жах могильний я стерплю, Все одно я маю рану, Нестерпучу, нездоланну, Рану смертного жалю (Г.  Літературне слововживання
4. нездоланний — див. твердий  Словник синонімів Вусика
5. нездоланний — -а, -е. Якого не можна здолати, знищити, підкорити, перебороти і т. ін.; непереможний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. нездоланний — НЕЗДОЛА́ННИЙ, а, е. Якого не можна здолати, знищити, підкорити, перебороти і т. ін.; непереможний. Корчмар без жодної потреби, приголомшений нездоланним горем, спинився біля залізної брами (Н. Рибак); Дружби нашої святої єдність нездоланну не порушити нікому ні тепер, ні потім (І. Гончаренко).  Словник української мови у 20 томах
7. нездоланний — НЕПЕРЕМО́ЖНИЙ (про народ, країну, армію тощо, про силу, єдність, вірність і т. ін. — якого не можна перемогти, здолати, знищити), НЕЗДОЛА́ННИЙ, НЕЗЛА́МНИЙ (НЕЗЛО́МНИЙ), НЕПОБО́РНИЙ, НЕЗБОРИ́МИЙ, НЕПОДОЛА́ННИЙ, НЕСКОРИ́МИЙ, НЕЗБО́РНИЙ уроч.  Словник синонімів української мови
8. нездоланний — Нездола́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. нездоланний — НЕЗДОЛА́ННИЙ, а, е. Якого не можна здолати, знищити, підкорити, перебороти і т. ін.; непереможний. Нездоланну силу продемонстрував соціалістичний лад в час Великої Вітчизняної війни (Ком. Укр.  Словник української мови в 11 томах