Нездібний, неспроможний, незугарний; Р. непридатний, негодящий.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
нездатний —
(який позбавлений властивостей для чогось) нездібний, неспосібний, негожий на що, незугарний.
Словник синонімів Полюги
нездатний —
незда́тний прикметник
Орфографічний словник української мови
нездатний —
див. невмілий
Словник синонімів Вусика
нездатний —
[неиздатнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови
нездатний —
-а, -е. 1》 на що, до чого, з інфін. Який не має якостей, властивостей, необхідних для чого-небудь, неспроможний робити щось і т. ін. || до чого. Який не має здібностей, нахилу до чого-небудь. 2》 розм., рідко. Який не годиться для чого-небудь, не відповідає певним вимогам; непридатний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нездатний —
НЕЗДА́ТНИЙ, а, е. 1. на що, до чого, з інфін. Який не має якостей, властивостей, необхідних для чого-небудь, неспроможний робити щось і т. ін. – Нездатний вже я до роботи, та й моя стара вже підтопталась.., – сказав дід Грицай (І.
Словник української мови у 20 томах
нездатний —
БЕЗПОРА́ДНИЙ (неспроможний своїми силами впоратися з чим-небудь, який потребує допомоги), НЕДОЛУ́ГИЙ підсил., НЕДОРІ́КУВАТИЙ підсил. розм.
Словник синонімів української мови
нездатний —
Незда́тний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
нездатний —
НЕЗДА́ТНИЙ, а, е. 1. на що, до чого, з інфін. Який не має якостей, властивостей, необхідних для чого-небудь, неспроможний робити щось і т. ін. До збройного повстання в грудні 1905...
Словник української мови в 11 томах