незлагоджений
НЕЗЛА́ГОДЖЕНИЙ, а, е.
Який не відзначається погодженістю дій, звуків, думок і т. ін; недружний.
Це подружжя, так різко незлагоджене, було свого часу предметом численних розмов у львівських салонах (І. Франко);
Під одноманітне читання дячка й незлагоджений спів хору в домі Головатих стукотіли ножі, готувалися страви для поминального обіду (С. Добровольський).
Словник української мови (СУМ-20)