незлагоджений
НЕЗЛА́ГОДЖЕНИЙ, а, е. Який не відзначається погодженістю дій, звуків, думок і т. ін.
Це подружжя, так різко незлагоджене, було свого часу предметом численних розмов у львівських салонах (Фр., VI, 1951, 235);
Під одноманітне читання дячка й незлагоджений спів хору в домі Головатих стукотіли ножі, готувалися страви для поминального обіду (Добр., Очак. розмир, 1965, 302).
Словник української мови (СУМ-11)