незлюбити

НЕЗЛЮБИ́ТИ, блю, биш, док., кого, що.

Відчути сильну неприязнь, нехіть до кого-, чого-небудь.

Незлюбити сусіда;

Незлюбити математику.

Значення в інших словниках

1. незлюбити — незлюби́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. незлюбити — Незлюбити, -блю́, -биш гл. Невзлюбить.  Словник української мови Грінченка