незмінно
НЕЗМІ́ННО.
Присл. до незмі́нний.
Вночі не спала [Малуша], вдень не їла, зблідла, змарніла, тільки очі незмінно блищали (С. Скляренко);
Одягався [Григорій] охайно, був незмінно пристойний і зосереджений (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)