незмінно —
Присл. до незмінний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
незмінно —
НЕЗМІ́ННО. Присл. до незмі́нний. Вночі не спала [Малуша], вдень не їла, зблідла, змарніла, тільки очі незмінно блищали (С. Скляренко); Одягався [Григорій] охайно, був незмінно пристойний і зосереджений (О. Довженко).
Словник української мови у 20 томах
незмінно —
ПОСТІ́ЙНО (весь час, без перерв), БЕЗПЕРЕ́РВНО, БЕЗУПИ́ННО, НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО), НЕСПИ́ННО, БЕЗПЕРЕСТА́ННО, БЕЗПЕРЕСТА́НКУ, БЕЗПЕРЕ́СТАНУ, БЕЗНАСТА́ННО, НЕНАСТА́ННО, ПОВСЯКЧА́С, БЕЗЗМІ́ННО, БЕЗУСТА́ННО, НЕВІДСТУ́ПНО, НЕЗМІ́ННО, ПОВСЯКДЕ́ННО...
Словник синонімів української мови
незмінно —
Незмі́нно, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
незмінно —
НЕЗМІ́ННО. Присл. до незмі́нний. Вночі не спала [Малуша], вдень не їла, зблідла, змарніла, тільки очі незмінно блищали (Скл., Святослав, 1959, 189); Одягався [Григорій] охайно, був незмінно пристойний і зосереджений (Довж.
Словник української мови в 11 томах
незмінно —
Незмінно нар. Неизмѣняемо; неизмѣнно.
Словник української мови Грінченка