незмірно
НЕЗМІ́РНО.
Присл. до незмі́рний.
Правда, добро, краса, воля, братерство, рівність – це все тільки частини, дрібненькі складові частини з одного великого, незмірно великого... Се велике – щастя (Б. Грінченко);
// Набагато, у декілька разів.
[Єгиптянин:] Не раз, мені здається, я робив би незмірно краще, якби я був вільним (Леся Українка);
Ми перетворюємо світ На світ незмірно кращий (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)