незмірний
НЕЗМІ́РНИЙ, а, е.
Якого не можна зміряти, виміряти і т. ін.
Небо без жодної хмаринки відбивається в плесі, і від того річка здається незмірної глибини (І. Багмут);
// Дуже великий щодо сили вияву.
Серця людські рвались із грудей від незмірної радості (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)