Орфографічний словник української мови

незмірний

незмі́рний

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. незмірний — НЕЗМІРНИЙ, НЕЗМІРЕНИЙ, НЕЗМІРЕННИЙ Якого не можна зміряти, виміряти тощо; величезний. Небо без жодної хмаринки відбивається в плесі, і від того річка здається незмірної глибини (І.Багмут); В його піснях до України живе незмірена любов (В.  Літературне слововживання
  2. незмірний — Безмірний, незміренний. БЕЗМЕЖНИЙ, невимірний, неомірний; незміряний, незмірений.  Словник синонімів Караванського
  3. незмірний — див. безмежний  Словник синонімів Вусика
  4. незмірний — -а, -е. Якого не можна зміряти, виміряти і т. ін. || Дуже великий щодо сили вияву.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. незмірний — НЕЗМІ́РНИЙ, а, е. Якого не можна зміряти, виміряти і т. ін. Небо без жодної хмаринки відбивається в плесі, і від того річка здається незмірної глибини (І. Багмут); // Дуже великий щодо сили вияву. Серця людські рвались із грудей від незмірної радості (І. Цюпа).  Словник української мови у 20 томах
  6. незмірний — БЕЗМЕ́ЖНИЙ (про простір — який не має видимих меж), БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ рідше, БЕЗБЕРЕ́ЖНИЙ, НЕОКРА́ЇЙ поет.; БЕЗДО́ННИЙ (звичайно про небо); БЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РЯНИЙ, НЕЗМІРЕ́ННИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
  7. незмірний — НЕЗМІ́РНИЙ, а, е. Якого не можна зміряти, виміряти і т. ін. Небо без жодної хмаринки відбивається в плесі, і від того річка здається незмірної глибини (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 76); // Дуже великий щодо сили вияву.  Словник української мови в 11 томах