незрячий

НЕЗРЯ́ЧИЙ, а, е.

1. Позбавлений здатності бачити; сліпий, невидючий, невидющий.

[Передерій (намацуючи ціпком дорогу, йде праворуч):] О, доле, доле! Для чого ж мені Незрячому ти серце розпалила?.. (І. Кочерга);

Дід підвів незрячі очі, пожував губами і вдарив по струнах (З. Тулуб);

Провідниця посадила незрячу жінку біля вікна (з газ.);

// Який свідчить про те, що хтось не бачить.

Сидів [Іван] і поглядом своїм незрячим упирався в курний шлях (П. Колесник);

// у знач. ім. незря́чий, чого, ч.; незря́ча, чої, ж. Сліпа людина; сліпець.

– А ти, дівчино, посидь краще коло незрячого... (Ю. Яновський).

2. перен. Який не розуміє, не помічає того, що відбувається.

Горе з вами, Раби незрячії! Кого? Кого благаєте, благії, Раби незрячії, сліпії! Чи ж кат помилує кого? (Т. Шевченко);

Життя гуде навкруг, як дзвін, серця людські гарячі живуть, хвилюються, а він якийсь глухий, незрячий... (М. Шеремет).

Значення в інших словниках

1. незрячий — (який не бачить) сліпий, невидючий, темний.  Словник синонімів Полюги
2. незрячий — незря́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. незрячий — див. сліпий  Словник синонімів Вусика
4. незрячий — -а, -е. 1》 Позбавлений здатності бачити; сліпий. || Який свідчить про те, що хтось не бачить. || у знач. ім. незрячий, чого. ч.; незряча, -чої, ж. Сліпа людина. 2》 перен. Який не розуміє, не помічає того, що відбувається.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. незрячий — СЛІПИ́Й (про людину, тварину або очі — який не бачить через пошкодження зору), НЕЗРЯ́ЧИЙ, НЕВИДЮ́ЧИЙ (НЕВИДЮ́ЩИЙ), ТЕ́МНИЙ (про людину); СЛІПОНАРО́ДЖЕНИЙ, СЛІПОРО́ДИЙ розм., СЛІПОРО́ДНИЙ розм., СЛІПОРОЖДЕ́ННИЙ заст., книжн.  Словник синонімів української мови
6. незрячий — Незря́чий, -ча, -че  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. незрячий — НЕЗРЯ́ЧИЙ, а, е. 1. Позбавлений здатності бачити; сліпий. [Передерій (намацуючи ціпком дорогу, йде праворуч):] О, доле, доле! Для чого ж мені Незрячому ти серце розпалила?.. (Коч.  Словник української мови в 11 томах
8. незрячий — Незря́чий, -а, -е Слѣпой, невидящій; невѣжественный. Знову шкуру дерете з братів незрячих, гречкосіїв. Шевч. 211.  Словник української мови Грінченка