неймовірно
НЕЙМОВІ́РНО.
1. Присл. до неймові́рний.
Між галузок ховалось таке неймовірно блакитне небо, що ми переводили очі на чисті простори й рівняли [простір з небом] (М. Коцюбинський);
Стомилась Галя неймовірно, а пройшла дуже мало (Ю. Збанацький);
– Ти говорив промову? – неймовірно й іронічно перепитала Лія (С. Васильченко).
2. у знач. присудк. сл. Не віриться.
Неймовірно, але саме так було. Сидів він на явочній квартирі в Києві, .. глянув з балкона – аж у під'їзд входить Гаша Макарова з гестапівцями (А. Хижняк).
Словник української мови (СУМ-20)