неймовірно
НЕЙМОВІ́РНО.
1. Присл. до неймові́рний.
Між галузок ховалось таке неймовірно блакитне небо, що ми переводили очі на чисті простори й рівняли [простір з небом] (Коцюб., II, 1955, 248);
Стомилась Галя неймовірно, а пройшла дуже мало (Збан., Між.. людьми, 1955, 57);
— Ти говорив промову? — неймовірно й іронічно перепитала Лія (Вас., II, 1959, 11).
2. у знач. присудк. сл. Не віриться.
Неймовірно, але саме так було. Сидів він на явочній квартирі в Києві, ..глянув з балкона — аж у під’їзд входить Гаша Макарова з гестапівцями (Хижняк, Тамара, 1959, 129).
Словник української мови (СУМ-11)