неймовірність
НЕЙМОВІ́РНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неймові́рний.
Вражений неймовірністю того, що сталось, хірург застиг (Довж., І, 1958, 320);
Бійці.. поглядали на ряди хат, з димарів яких подекуди привітно здіймався димок, збуджуючи в пам’яті далекі картини і, здається, до неймовірності далекі часи (Багмут, Опов., 1959, 68);
[Йоганна:] Я думала: "повірить, зрозуміє!" А ти для мене маєш тільки глум, зневагу, неймовірність… (Л. Укр., III, 1952, 164).
Словник української мови (СУМ-11)