неймовірність
НЕЙМОВІ́РНІСТЬ, ності, ж.
1. Абстр. ім. до неймові́рний.
Вражений неймовірністю того, що сталось, хірург застиг (О. Довженко);
Бійці .. поглядали на ряди хат, з димарів яких подекуди привітно здіймався димок, збуджуючи в пам'яті далекі картини і, здається, до неймовірності далекі часи (І. Багмут).
2. заст. Те саме, що недові́ра.
[Йоганна:] Я думала: “повірить, зрозуміє!” А ти для мене маєш тільки глум, зневагу, неймовірність... (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)